Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
набріхувати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
набріхувати — бріхую, хуєш, Рс. Наговорювати неправди, зводити наклеп на кого небудь … Словник лемківскої говірки
оббріхувати — оббрехати (наговорювати неправду на когось), обмовляти, обмовити, клепати, наклепувати, наклепати, наговорювати, наговорити, брехати і набріхувати, набрехати, зводити (звести) наклеп, обкидати (обкидати) болотом … Словник синонімів української мови
обмовляти — обмовити (кого неприязно висловлюватися, казати щось погане про кого н.; несправедливо звинувачувати, зводити наклеп на кого н.), о(б)суджувати, о(б)судити, судити, неславити, о(б)говорювати, о(б)говорити, ославляти, ославлювати, ославити,… … Словник синонімів української мови
кляузничати — аю, аєш, недок., розм. Те саме, що клепати 4); робити наклепи, набріхувати … Український тлумачний словник
набрехати — див. набріхувати … Український тлумачний словник
помилитися — помилятися (вчинити щось неправильно, припуститися неточности, неправильности в чомусь), схибити, спіткнутися спотикатися, оступитися, оступатися, промазати, промазувати, осіктися, осікатися; збитися, збиватися, сплутати(ся), сплутувати,… … Словник синонімів української мови
обговорювати — рюю, рюєш, (обговоряти, ряме), Рс. 1. Обмінюватись поглядами, враженнями: аналізувати що небудь; оцінювати щось. 2. Безпідставно осуджувати кого небудь; набріхувати на кого небудь; розводити плітки; представити кого небудь в негативному світлі … Словник лемківскої говірки
